Політика

"Північний потік – 2" – це велика загроза, яка вміло ховається під маскою економічного проєкту – Зеленський

12 липня 2021, 21.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Зеленський вважає, що питання "Північного потоку – 2" мають обговорювати на саміті лідерів "Нормандської четвірки" Фото: president.gov.ua

Запуск газопроводу "Північний потік – 2" становить небезпеку для всієї Європи. Таку думку 12 липня на спільному брифінгу з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель у Берліні висловив президент України Володимир Зеленський.

Трансляцію брифінгу вели на сторінці Офісу президента у Facebook.

"Важливе дуже питання, ми тільки розпочали [його обговорення] – це безпека. Для мене пріоритет – це безпека в Україні. Це Донбас, Крим і "Північний потік – 2". Ми вважаємо, що це велика загроза, яка вміло ховається під маскою економічного проєкту. Сьогодні український маршрут транспортування газу є вагомим стримуючим фактором. Запуск Nord Stream 2 несе, ми вважаємо, потенційну загрозу безпеці в регіоні", – почав Зеленський.

Він підкреслив, що одним зі свідчень такої небезпеки є концентрація російських військ на кордоні з Україною.

"Вона залишається високою, бо відведення військ РФ нещодавно було, але було достатньо умовним, фактично таким, яке взагалі не відбулося. Тому я вважаю, що питання "Північного потоку – 2" – я про це відверто сказав пані Меркель – ми повинні всі розглядати з Німеччиною, Францією й іншими учасниками нормандського формату, так як це невід'ємне питання безпеки в Україні", – продовжив президент України.

Зеленський вважає, що питання "Північного потоку – 2" мають обговорювати на зустрічі лідерів "Нормандської четвірки".

"Із приводу цієї ідеї ми тільки почали дискусію, я ще не отримав відповіді від мадам Меркель. Я думаю, що тут у нас мало часу в цілому: як у людей і в лідерів і наших країн. Україна в небезпеці, у нас війна. Я сказав пані канцлер, що не варто забувати про ризики того, що Україна може бути відключена від транзиту газу, а також у цілому від газу. Може таке статися. Умовний ризик – уся територія України й тимчасово окупована. Тож газ можуть не отримувати і тимчасово окуповані території Донбасу – а це вже питання про гарантії безпеки на цих територіях, які на себе брали всі учасники нормандського формату", – додав він і підкреслив, що сподівається на конкретні результати зустрічі з Меркель.

Канцлерка Німеччини перед тим казала на цьому самому брифінгу, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України щодо "Північного потоку – 2".

Контекст

11 липня Зеленський прибув із дводенним робочим візитом до Німеччини. Президент України вже зустрівся з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром і кандидатом у канцлери Німеччини, прем'єр-міністром федеральної землі Північний Рейн – Вестфалія Арміном Лашетом.
Після брифінгу Меркель і Зеленський проведуть зустріч у форматі вечері. Серед тем розмови лідерів двох країн – реформи в Україні й відносини з Росією. В Офісі президента говорили перед візитом, що Зеленський везе Меркель аргументи, які підтверджують, що "Північний потік – 2" шкодить Європі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба анонсував "принципову розмову" Зеленського з Меркель щодо "Північному потоку – 2". За його словами, газопровід – це загроза насамперед у сфері безпеки й Україна не відступить від своєї позиції в цьому. "Це буде розмова партнерів", – зазначав глава українського МЗС.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США й Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України та компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".
Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.