Кулеба анонсував "принципову розмову" Зеленського з Меркель щодо "Північного потоку

Політика

Президент України Володимир Зеленський проведе "принципову розмову" з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель під час робочого візиту до Берліна 12 липня, зокрема це стосується питання газопроводу "Північний потік – 2". Про це за підсумками Міжнародної конференції з питань реформ в Україні 8 липня у Вільнюсі (Литва) заявив журналістам міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, пише "Інтерфакс-Україна".

За словами Кулеби, "Північний потік – 2" – це загроза передусім у сфері безпеки, і Україна не відступить від своєї позиції в цьому.

"Президент їде на зустріч [з Меркель] із принциповою позицією. Це буде розмова партнерів. Там, де цінуємо підтримку Німеччини, – ми дякуватимемо за це. Там, де в нас позиції з Німеччиною не сходяться в питанні "Північного потоку – 2", – буде принципова розмова, – сказав глава українського МЗС. – Інтереси України саме у сфері безпеки мають бути враховані".

Зеленський 7 липня говорив, що планує обговорити з Меркель у Берліні будівництво "Північного потоку – 2".

"Мені здається, що "Північний потік – 2" – це такий лакмусовий папірець, який показує, що пріоритетніше для тих чи інших країн, коли вони не відчувають відсутність безпеки, а думають про економіку, – підкреслив Зеленський. – Я вважаю, що перш за все – це безпека, а потім уже економіка".

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт з прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомляло 25 червня, що США та Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України й компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".
Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.