Зеленський під час візиту до ФРН обговорить із Меркель будівництво "Північного потоку

Політика

Президент України Володимир Зеленський під час робочого візиту в Берлін 12 липня планує обговорити з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель питання добудови газопроводу "Північний потік – 2".

Про це глава держави сказав 7 липня у Вільнюсі під час спільного брифінгу з президентом Литви Гітанасом Науседою в межах Міжнародної конференції з питань реформ в Україні. Захід транслювали на сторінці Офісу президента України у Facebook.

За словами Зеленського, питання "Північного потоку – 2" – глобальне, важливе для енергетичної безпеки не лише України, а всієї Європи.

Президент України зазначив, що багато країн ЄС розділені в питанні добудови газопроводу, оскільки "важко знайти баланс між безпекою та економікою".

"Мені здається, що "Північний потік – 2" – це такий лакмусовий папірець, який показує, що пріоритетніше для тих чи інших країн, коли вони не відчувають відсутність безпеки, а думають про економіку, – підкреслив Зеленський. – Я вважаю, що перш за все – це безпека, а потім уже економіка. Але ми розуміємо, що і без економіки неможливо. Але для кого тоді будувати, якщо у нас війна і гинуть люди?"

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почалося 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не запроваджуватимуть санкцій стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати включили до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США і далі запроваджуватимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомляло 25 червня, що США і Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України й компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".
Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.