"11 липня президент летить до Німеччини. Володимир Зеленський зустрінеться з канцлеркою Ангелою Меркель і федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром. Говоритимуть про посилення ролі Німеччини в нормандському форматі та встановлення миру на Донбасі. Володимир Зеленський, звичайно ж, наголосить на важливості зупинки будівництва газогону "Північний потік – 2". Він везе аргументи, які мають переконати в тому, що цей газогін шкодить як Україні, так і європейським країнам", – сказав спікер.
Також, за словами Никифорова, серед тем, які обговорюватимуть, – енергетична безпека, деокупація Криму.
"Звичайно, ми очікуємо, що Німеччина буде представлена на високому рівні на [саміті] Кримської платформи", – додав спікер президента.
В уряді Німеччини повідомляли, що Меркель прийме Зеленського 12 липня, зустріч відбудеться у форматі вечері.
Контекст
Зеленський говорив 7 липня, що під час візиту в Берлін планує обговорити з Меркель будівництво газопроводу "Північний потік – 2". Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба анонсував "принципову розмову" Зеленського з Меркель щодо "Північного потоку – 2".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт з прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США й Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України та компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".
Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.
-2 Київ
