США і Німеччина вирішують, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України після запуску "Північного потоку – 2"
Уряд Німеччини розробив варіанти компенсації Україні після запуску газогону "Північний потік – 2". Про це написало німецьке видання Der Spiegel 9 липня з посиланням на власні джерела, фрагменти матеріалу переклало "РБК-Україна".
Якщо Німеччина і Сполучені Штати домовляться щодо "Північного потоку – 2", Берлін може надати допомогу Україні в енергетичній сфері, повідомили співрозмовники видання.
Також говорять про ймовірну обіцянку німецької сторони вкласти мільярди в ремонт "абсолютно зношеної газотранспортної мережі України", уточнюють у повідомленні.
Берлін ще може запропонувати Києву співпрацю у сфері виробництва водню, додало видання Der Spiegel.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебуває на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газогону – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських судів, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США і Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України і компенсувати транзитні збори після запуску газогону "Північний потік – 2".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+14 Київ
