Міністр юстиції України: Конституційний Суд іноді занадто далеко заходить

Конституційний Суд України (КСУ) ухвалює неоднозначні рішення. Таку думку міністр юстиції України Денис Малюська висловив "Фактам" в інтерв'ю, яке було опубліковано 19 листопада.

"Питання в тому, що Конституційний Суд іноді занадто далеко заходить. Принаймні, на мою думку як юриста, знаходячи порушення там, де вони, м'яко кажучи, не очевидні. З таким підходом загалом можна поставити під сумнів практично будь-який чинний закон", – сказав він.

Як приклад міністр навів часті посилання суду на порушення норми Конституції про те, що в Україні діє принцип верховенства права (ст. 8).

"Про суть верховенства права написані дисертації та монографії, але однозначної дефініції немає, як і єдиного розуміння. Тому часто, читаючи рішення, усвідомлюєш: суддя ухвалив, що та чи інша норма йому не до водоби, а буквального і чіткого порушення Конституції немає, тому її потрібно визнати неконституційною, що порушує принцип верховенства права. Це дуже ризикований підхід, оскільки він відкриває можливість КСУ скасувати абсолютно будь-яку норму, яка йому не до вподоби", – пояснив Малюська.

За словами глави Мін'юсту, він "прихильник того, щоб Конституційний Суд більше тримав себе в межах і визнавав неконституційними тільки норми, які об'єктивно і більш однозначно порушують правила, встановлені Основним законом".

Конституційний Суд України потрапив у скандал, скасувавши 27 жовтня частину положень антикорупційних законів і вказавши, що кримінальна відповідальність за декларування завідомо недостовірних даних і навмисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко зазначив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. 

3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали і передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.

КСУ складається із 18 суддів – по шість призначають президент України, Рада і з'їзд суддів України. Наразі в суді працює 15 суддів.