-9 Київ
За даними матеріалів справи, позивач Олександр Лустіч проживав у власній квартирі в Донецьку з 2007 року. Із початком російської окупації 2014 року в місті зникли базові комунікації – вода, електрика, газ, обмежився доступ до зв’язку й медичних послуг. У статті йдеться про те, що умови життя в Донецьку ускладнилися і стали небезпечними для мешканців.
2018 року Лустіч переїхав до Києва й отримав статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Видання зазначає, що його квартира залишилася на непідконтрольній Україні території, через що він фактично був позбавлений права власності. Крім того, чоловік не мав можливості зустрітися з рідними, які залишилися на окупованих територіях.
У матеріалах справи зазначено, що 2022 року під час активної фази вторгнення в Київську область Лустіч опинився в зоні бойових дій. Постійні повітряні тривоги, обстріли і проживання в бомбосховищах призвели до погіршення його здоров’я, проблем із пам’яттю й емоційного виснаження.
Видання зазначає, що головним у справі стало подолання судового імунітету Росії.
"Суддя Ж.І. Кордюкова, спираючись на практику Великої Палати Верховного Суду України від 12 травня 2022 року, зазначила, що здійснивши збройну агресію, Росія вийшла за межі своїх суверенних прав і порушила статут ООН. Тому вона не може посилатися на імунітет для уникнення відповідальності", – ідеться у статті.
"Антикор" повідомляє, що при визначенні суми компенсації суд орієнтувався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на справу "Луізіду проти Турецької Республіки" 1998 року, де через окупацію майна також призначали відшкодування.
Видання додає, що Голосіївський суд задовольнив позов повністю й ухвалив виплатити Лустічу моральну шкоду в розмірі 1 652 045 грн 50 коп., що еквівалентно €35 тис. за курсом НБУ на момент подання позову.
