+6 Київ
В урядовому документі вказано, що з 1 січня 2026 року приватне акціонерне товариство "Експортно-кредитне агентство" буде від імені держави виплачувати часткові компенсації вартості пошкодженого майна суб'єктів господарювання, а також частково компенсувати страхові премії за договорами страхування від воєнних ризиків.
Газета "Юридична практика" пояснила 1 грудня, що означає ухвалена Кабміном постанова.
Часткова компенсація вартості знищеного чи пошкодженого майна суб'єктів господарювання стосується винятково територій підвищеного ризику (окрім окупованих): Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська й Чернігівська області.
Компенсувати можуть такі ризики, як влучання ракет і дронів будь-яких типів, артилерійських снарядів чи їхніх уламків, засобів протиповітряної й протиракетної оборони, пожежі, вибухи й ударні хвилі.
Участь у програмі є добровільною й здійснюється на платній основі. Для цього в "Експортно-кредитне агентство" треба подати такі документи:
- заяву;
- копії документів, що підтверджують право власності на майно;
- звіт про оцінку майна, виконаний суб'єктом оцінної діяльності;
- витяг із Єдиного державного реєстру;
- квитанцію про сплату одноразового внеску;
- копії паспорта й реєстраційний номер облікової картки платника податків підписанта заяви.
"За участь у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна сплачується внесок у розмірі 0,5% загальної суми ймовірного збитку за пошкодження/знищення всього майна. Сума ймовірного збитку зазначається суб'єктом господарювання в заяві й не може перевищувати дійсної вартості такого майна, визначеної звітом про оцінку майна", – пише видання.
Його автор зазначає, що розмір компенсації за пошкоджене майно суб'єкта господарювання разом із пов'язаними з ним особами сукупно не може перевищувати 10 млн грн упродовж усього строку дії програми з компенсації й не може бути більшим ніж розмір прямого (реального) збитку.
"Важливо, що компенсацію можна отримати виключно щодо пошкодженого або знищеного майна, щодо якого було завдано збитків після 1 грудня 2025 року. [...] Допущені помилки в документах для отримання компенсації або подання суб'єктом господарювання неповного пакету документів є підставою для відмови в наданні компенсації без можливості повернення сплаченого одноразового внеску", – пояснює "Юридична практика".
Постанова Кабміну "запускає реальний механізм державного відшкодування воєнних збитків бізнесу", і це сприятиме швидкому відновленню й захисту економіки України, вважає видання.
Народний депутат від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової й митної політики Данило Гетманцев заявив 1 грудня в Telegram, що ця історія – "яскравий приклад того, як реалізація може дискредитувати будь-яку гарну ідею".
"По-перше, на програму, яка має стартувати з 1 січня, у проєкті бюджету закладено усього 1 млрд грн (як, до речі, і на гуманітарне розмінування). Крапля в морі, якщо станом на 1 січня 2025 року, за оцінкою, [...] пряма шкода сягнула $172 млрд. Як показує досвід того ж гуманітарного розмінування, нема достатнього фінансування – нема і результату", – написав він.
Нардеп розкритикував такі положення, як компенсація за майно, пошкоджене лише після 1 грудня; граничну суму компенсації в розмірі 10 млн грн ("багатьом може не покрити збитки"); припинення збирання заявок, якщо вони перевищать передбачені в держбюджеті 1 млрд грн.
"Здогадайтеся, (перше) хто встигне стати "щасливцями", які опиняться серед переможців цього "змагання на швидкість"; (друге) чи не розгорнеться навколо цього нова схема, коли у рамках 1 млрд грн чиїсь заявки відхилять і відкриється віконечко для прийому ще кількох нових заяв?" – прокоментував Гетманцев.
Також, на його думку, неприйнятним є те, що із суми компенсації будуть вираховувати суми, отримані як мікрогранти від держави на розвиток власного бізнесу, "ветеранський грант", допомогу на релокацію чи гранти на створення або розвиток підприємств переробної промисловості.
"По-шосте, взагалі не мають подаватися на отримання компенсації ті, хто на момент подачі заявки мав на 1-ше число відповідного місяця податкову заборгованість. Чомусь ніхто в уряді, який живе дуже відірвано від реалій життя в часи війни, не замислився над дуже простим питанням – на прифронтових територіях є ще й категорія тих, у кого раніше, попри складні умови роботи, податкового боргу не було, але він виник внаслідок руйнування виробництва, і просто не стало того доходу, з якого можна було сплатити податки. Де їм узяти кошти, якщо продати вже нічого, а банки кредит на погашення боргу не дадуть?" – написав Гетманцев.
"Вишенькою на торті" він назвав платну участь у програмі компенсації, яка становить 0,5% від загальної суми ймовірного збитку.
"Нібито й небагато, але я б зазначену суму не прив'язував до вартості майна й замінив на фіксований платіж. Ну і традиційно – шалена купа всілякої бюрократії в процесі участі у програмі, яка в багатьох просто має відбити бажання влазити в цю всю історію", – заявив Гетманцев.
