+1 Київ
Документ також передбачає щорічну разову матеріальну допомогу як відшкодування моральних і матеріальних збитків унаслідок депортації, а також встановлення соціальних пільг.
Народна депутатка від "Європейської солідарності" Софія Федина пояснила у Facebook, що документ визначає коло депортованих, нащадків, а також їхній статус; надає гарантії державної підтримки, зокрема медичне обслуговування; у разі смерті депортованої людини одноразову грошову допомогу можуть виплатити спадкоємцям такої особи (дружині, чоловіку або дітям); розмір грошової допомоги визначає Кабмін.
"А головне засуджується злочин депортації і встановлюється обов'язок держави вшановувати пам'ять про депортацію українців Закерзоння". Це велика перемога й велика справа", – зазначила Федина.
Як зазначила "Судово-юридична газета", депортованій особі або спадкоємцю повернуть по можливості будівлю та інше майно. Якщо такої можливості немає (будинок може бути зайнятим або майна уже фактично немає), держава відшкодує його вартість.
Заявки на компенсацію можна подати протягом трьох років із дня набуття статусу депортованого, а відшкодування вартості майна мають здійснити протягом п'яти років.
Як поінформував нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, за документ проголосувало 284 депутати.
У пояснювальній записці нагадали, що внаслідок угоди між УРСР і Польщею у 1944–1951 роках понад 700 тис. українців примусово депортували з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Бойківщини. Ідеться, зокрема, про так звану "Операцію "Вісла" 1947 року.
Конституційний трибунал Польщі та Європейський суд із прав людини визнали депортацію неправомірною. 2018 року Верховна Рада запровадила День пам'яті жертв депортації – щороку у другу неділю вересня.
