Полякам не сподобався опис Волинської трагедії в українських підручниках. Просять "вжити негайних заходів"

Політика

Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька у листі до очільника Міністерства освіти та науки України Оксена Лісового висловила занепокоєння тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюють в українських підручниках з історії. Текст листа публікує агентство РАР 16 липня.

Новацькій не сподобався підручник під назвою "Історія України" для 10 класу, виданий 2023 року, де стверджують, що причиною загострення польсько-українських відносин у період Другої світової війни "були масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою". "Її жертвами стали жителі Хелмської, Підляської, Галицької та Волинської областей. Кривава польсько-українська війна, унаслідок якої загинули не тільки солдати, а й цивільні особи, тривала до 1947 року", – процитувала польська сторона підручник.

Новацька попросила українського міністра "вжити негайних заходів", зокрема переглянути інші українські підручники й підготувати нові, які "відповідатимуть сучасному стану польсько-українських відносин".

Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у межах двосторонньої польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії. Зараз, за словами Новацької, обидві сторони висловлюють сумніви щодо змісту підручників з історії. Вона запропонувала змінити правила роботи комісії, щоб обидві сторони могли пропонувати підручники, які становлять спільний інтерес, для перегляду, а також підготувати спільний підручник з історії.

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Верховна Рада України назвала це рішення некоректною оцінкою трагічних подій.
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії президенти України й Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда заявляли, що в історії відносин країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними". Але після цього представники польської влади робили антиукраїнські заяви. У травні 2025 року Дуда розкритикував українців за "бандерівські пов'язки" і згадав "геноцид поляків".