Сибіга у Польщі обговорив, як вирішити питання, яке "отруює політичний діалог"

Сибіга у Польщі обговорив, як вирішити питання, яке "отруює політичний діалог" Між Україною й Польщею "не повинно бути жодних політичних перешкод", зазначив Сибіга
Фото: Andrij Sybiha / Facebook

Глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив у Facebook 2 жовтня, що під час візиту в Польщу також обговорив "конкретні технічні, а не політичні кроки", щоб "нарешті вирішити питання ексгумацій".

Міністр розповів, що у Варшаві провів зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою, маршалками Сейму (Шимоном Головнею) й Сенату (Малгожатою Кідавою-Блонською), главою МЗС Радославом Сікорським.

"Звісно, не оминули складних питань двосторонніх відносин, зокрема чутливих тем минулого. Україна готова говорити з Польщею на всі теми, бо справжні друзі можуть відверто обговорювати між собою все. І не лише говорити, а й вирішувати проблеми. Обговорили конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті вирішити питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог", – написав Сибіга.

Він зазначив, що між Україною й Польщею "не повинно бути жодних політичних перешкод", додавши, що "маємо порозуміння й бажання рухатися вперед у конструктивному руслі".

"Минуле, яким би воно складним не було, не може ставити під загрозу сучасну протидію спільним викликам і майбутнє в євроатлантичній сім'ї. Переконаний, що це наше спільне розуміння з польською стороною", – резюмував Сибіга.

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова та інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.

Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. Верховна Рада України назвала це рішення некоректною оцінкою трагічних подій.

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії президенти України й Польщі, Володимир Зеленський і Анджей Дуда, заявляли, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".

Польща в межах переговорів про вступ України в ЄС обговорюватиме питання ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, повідомили 30 вересня у МЗС країни. Там зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз. Раніше в інтерв'ю, опублікованому 16 вересня, Сікорський заявляв, що питання ексгумації й перепоховання поляків, які загинули під час конфліктів з українцями, – "гостре політичне питання, бо ці поляки мають нащадків", які голосують на виборах.

1 жовтня Український інститут національної пам'яті повідомив, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії. У МЗС Польщі заявили, що очікують конкретних рішень від України щодо ексгумації жертв.