Україна готова говорити з Польщею про спірні історичні питання й вирішувати їх

Політика

Україна готова обговорювати з Польщею спірні історичні питання. Про це 1 жовтня у коментарі "Радіо Свобода" на полях Варшавського безпекового форуму повідомив глава українського МЗС Андрій Сибіга.

За його словами, Україна має "достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, у тому числі найскладніші питання", зокрема з "найближчими союзниками й друзями – поляками".

"Ми на цю тему будемо сьогодні розмовляти", – наголосив Сибіга.

Водночас він не уточнив, що має на увазі.

Пізніше Сибіга повідомив в Х, що у Варшаві, зокрема, мав зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, із яким обговорив "пріоритетні потреби України в обороні, подальшу військову допомогу, запрошення для України вступити в НАТО і шлях до членства в ЄС".

"Ми також визначили шляхи зміцнення наших добросусідських двосторонніх відносин", – написав міністр.

В українському МЗС зазначили в Telegram, що зустріч Сибіги й Дуди була у форматі тет-а-тет.

Контекст

Польща в межах переговорів про вступ України в ЄС обговорюватиме питання ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, повідомили 30 вересня у МЗС країни. Там зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз. Раніше в інтерв'ю, яке опублікували 16 вересня, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв, що питання ексгумації та перепоховання поляків, котрі загинули під час конфліктів з українцями, – "гостре політичне питання, тому що в цих поляків є нащадки", які голосують на виборах.
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський заявляли, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.