"Світовий банк у лютому дав оцінку в $524 млрд, потрібних на відновлення [України]. Не дуже приймаю ці цифри, але знаю, що $300 млрд російських суверенних активів не вистачить на компенсацію для України. І яким чином із Росії стягнути ці гроші – сучасна міжнародна правова система не дає відповіді", – зазначив політик.
За словами Яценюка, якщо Україна не матиме зараз так званого репараційного кредиту, то грошей вистачить до лютого 2026 року.
"Може, не всі це знають, але останні роки ми витрачаємо не своє", – наголосив експрем'єр.
Контекст
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд. щорічно), як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати спеціальній компанії, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення про "репараційний кредит" Україні коштом заморожених російських активів потрібно ухвалити до Різдва.
3 листопада Politico з посиланням на джерела писало, що через позицію Бельгії Міжнародний валютний фонд може припинити фінансову допомогу Україні.