Політика

Офіс президента засекретив результати люстраційної перевірки заступника секретаря РНБО Демченка — ЗМІ

8 листопада 2021, 14.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Руслан Демченко на посаді заступника міністра закордонних справ 2010 року лобіював ратифікацію Харківських угод Фото: mfa.gov.ua

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак відмовився надати програмі "Схеми" (спільний проєкт “Радіо Свобода” та телеканала "UA:Перший") результати люстраційної перевірки першого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Руслана Демченка.

Як ідеться у розслідуванні "Схем", опублікованому 4 листопада, Демченко 2010 року, обіймаючи посаду заступника міністра закордонних справ, брав участь у просуванні ідеї ратифікації українсько-російських домовленостей, відомих як Харківські угоди, які на 25 років продовжили строк перебування Чорноморського флоту у Криму.

Як високопосадовець часів президентства Віктора Януковича, Демченко підпадав під дію закону "Про очищення влади". Проте прізвище заступника секретаря РНБО зникло зі списку осіб, які підлягають люстрації, на сайті Міністерства юстиції. У відомстві заявили, що Демченка видалили зі списку через “скарги громадян”.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак повідомив "Схемам", що люстраційну перевірку Демченка завершено, але відмовився надати її результати, заявивши, що довідці надано гриф "для службового користування".

Контекст

Руслан Демченко з 2010-го до 2014 року працював заступником міністра закордонних справ. У вересні 2014 року його призначили радником президента Петра Порошенка, у липні 2019 року – радником Володимира Зеленського. З червня 2020 року Демченко працює першим заступником секретаря РНБО.
"Схеми" з'ясували, що у квітні 2010 року на закритому засіданні комітету Верховної Ради з нацбезпеки Демченко закликав підтримати розгляд законопроєкту про ратифікацію угоди у сесійній залі. Він стверджував, що "Чорноморський флот РФ не стане причиною активізації терористичної діяльності в регіоні чи нестабільності у Криму".
Харківські угоди 2010 року підписали тодішні президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Медведєв. Ратифікацію Харківських угод 27 квітня 2010 року супроводжували бійка в парламенті, димові шашки та кидання яєць у президію. У січні 2021 року Держбюро розслідувань через підписання документа повідомило Януковича про підозру у держзраді.
Згідно з угодами, Україна отримувала знижку на газ у розмірі 30% в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії на території України з 2017-го до 2042 року. Як пояснювали у ДБР, фактично жодної знижки не було, оскільки за рік до цього Росія збільшила ціну на газ удвічі. Підписавши угоду під приводом отримання знижки на газ, Янукович штучно створив передумови для збільшення чисельності військ РФ та умови їхнього перебування на території України, наголошували в Офісі генпрокурора.
11 березня 2021 року Рада національної безпеки та оборони України доручила Службі безпеки України перевірити обставини ратифікації Харківських угод. СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про держзраду. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, це рішення Верховної Ради згодом стало однією з причин російської анексії Криму та вплинуло на початок бойових дій на Донбасі 2014 року.