"Україна зараз перебуває в активній фазі де-факто човникової дипломатії європейських лідерів і міністрів закордонних справ провідних держав. Франція, Німеччина, Британія, Туреччина, США та інші партнери України максимально зосереджені на тому, щоб виробити необхідні рішення для деескалації у нашому регіоні", – заявив він.
На його думку, Мінські угоди є важливим елементом для цих дискусій.
"Але треба розуміти, що медійні страшилки у зв'язку з "Мінском" сильно відрізняються від політичної дискусії про нього. Наприклад, якщо говорити про місцеві вибори у Донецьку і Луганську як про частину політичного процесу, то всім комплексом домовленостей уже давно визначено, що вибори мають пройти відповідно до українського законодавства, стандартів ОБСЄ та загальновизнаних стандартів для демократичних виборів. Хіба при такому визначенні є простір для компромісу? Відступ від демократії та здорового глузду неможливий", – сказав він.
Радник упевнений, що "рамковий характер" Мінських угод дає можливість для досягнення миру на Донбасі.
"Необхідний порядок кроків можна визначити в тому числі при особистій зустрічі лідерів ["Нормандської четвірки"]. Саме така зустріч і повинна стати одним із результатів поточної дипломатичної активності", – заявив Подоляк.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року у Мінську на той час лідери України, Росії, Франції і Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
Україна і західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів відповідно до українського законодавства з дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.
+5 Київ
