Здорожчання бензину, зростання сірого ринку і відтік валюти з України – у НАУ проаналізували наслідки "біоетанольного" закону Актуально

30 червня 2021 року Верховна Рада України (ВР) підтримала в першому читанні законопроєкт 3356-д від 11 травня 2020 року про обов'язкове використання рідкого біопалива в галузі транспорту.

Раніше НАУ вже звертала увагу народних депутатів на необхідність досягнення низки важливих передумов для ринку перед запровадженням обов'язкового додавання біокомпонентів до складу бензинів, щоб запобігти негативним наслідкам для ринку і споживачів.

НАУ вважає ухвалення законопроєкту №3356-д від 5 листопада 2020 року про обов'язкове додавання біокомпонентів передчасним у зв'язку з тим, що:

1. Додавання біоетанолу, виготовленого із зернових культур, до бензину не відповідає останнім європейським ініціативам та екологічним тенденціям щодо зменшення викидів парникових газів – Європа останнє десятиліття концентрується на використанні біопалива, виготовленого з відходів, а не зі спеціально вирощених зернових.
2. Весь світ рухається в бік електромобільності, застосування водневих технологій та поновної енергії у транспорті й відмовляється від пального з викидами СО₂. Відповідно, стимулювання інвестування в інфраструктуру для виробництва біоетанолу та змішування біоетанолу з бензином не мають перспектив.
3. Додавання біоетанолу призведе до зростання вартості бензинів для кінцевого споживача на 70 коп. за літр і подальшого переходу споживачів на шкідливіше для довкілля, але дешевше дизельне пальне і зріджений газ. Відповідно, втрати державного бюджету через перехід на нафтопродукти з нижчими акцизними ставками становитимуть 2,4 млрд грн на рік.
4. Без запровадження дієвих механізмів очищення ринку пального від нелегальних схем цей закон призведе до ще більшого зростання сірого ринку, який під вивіскою альтернативного пального продаватиме дешеві нафтові бензини, і до посилення демпінгу прозорих легальних гравців ринку. Через збільшення частки нелегального ринку державний бюджет додатково втрачатиме 2,8 млрд грн на рік.
5. Запровадження цього закону призведе до росту тіньового ринку реалізації спирту та зростання втрат бюджету від недоотриманих акцизів із продажу алкогольних напоїв, адже запровадження обов'язкових квот на біоетанол дасть спиртовим заводам змогу отримати додатковий канал збуту спирту за нелегальними схемами.
6. Законопроєкт є виключно лобістським і лобіює інтереси лише поточних власників спиртових заводів. Запровадження обов'язкових квот на додавання біоетанолу в бензин створить річний попит у розмірі 100 тис. тонн біоетанолу. Уже зараз поточні потужності дають змогу виробляти таку кількість біоетанолу, тому всі аргументи, що цей закон допоможе зацікавити інвесторів у приватизації спиртових заводів, які не працюють, і створити додаткові робочі місця, не є правдивими. Держава має працювати над іншими механізмами запуску спиртової галузі.
7. Цей закон матиме негативний ефект на конкурентоспроможність української економіки і платіжний баланс. Заміщення імпортного бензину за ціною $361 за 1 тис. літрів на біоетанол, який можна експортувати за ціною $697 за 1 тис. літрів, призведе до відтоку валюти з України. У річному обчисленні це становитиме $45 млн відтоку за платіжним балансом і стільки ж мінус до ВВП.
   
   

З огляду на можливі негативні наслідки, НАУ закликала народних депутатів утриматися від ухвалення законопроєкту від 5 листопада 2020 року №3356-д про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту.