0 Київ
"Прийняття законопроєкту покликане імплементувати вимоги Директиви ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), яку було прийнято 14 грудня 2022 року і яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року. Втім, кажуть експерти, законопроєкт потрібно багато в чому вдосконалити, адже він, по-перше, зачіпає питання не тільки кібербезпеки, але й національної безпеки, приватного сектору, адвокатської практики. Це може спричинити проблеми в майбутньому", – ідеться в повідомленні.
Громадські слухання, у яких брали участь експерти, представники Міністерства оборони, уряду та адвокатської спільноти, вважають, що "основними недоліками законопроєкту є широкі можливості для Держспецзв'язку діяти на власний розсуд у сфері технічного захисту інформації та кіберзахисту, оскільки закон не містить чіткого визначення підстав та ситуацій, до яких можуть залучати співробітників національної системи кібербезпеки".
"Міноборони підтримує потребу впровадження ефективних механізмів кіберзахисту та цифровізації у сфері оборони. Усе це робиться і зараз. Проте хотіли б, щоб нас краще почули: військова сфера має свою специфіку, тут важливий окремий підхід. Сподіваюся, що ці громадські слухання допоможуть врахувати раніше висловлену позицію міністерства", – сказав заступник міністра оборони Віталій Дейнега.
Президент УСПП, голова антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах вважає, що законопроєкт №8087 "викликає багато питань" і "поки не відповідає сучасним європейським стандартам – починаючи з розподілу функції, недопустимості монополізації процесів, формування умов можливих зловживань".
На громадських слуханнях вирішили передати свої пропозиції до Верховної Ради. Основною вимогою є повернення законопроєкту "на повторне друге читання із суттєвими доопрацюваннями".
Раніше свої зауваження висловлювало також Національне агентство з питань запобігання корупції. НАЗК побоюється, що розширення повноважень Держспецзв'язку може сприяти зловживанням і корупції.
