Усього за проведення позачергового засідання підписалося 154 парламентарії.
"Наголошую, що статус MNNA не заважає Україні йти до НАТО. І голосування за мій проєкт звернення у Раді слугуватиме важливим сигналом для Росії і світу про наш цивілізаційний вибір. Також надання Україні статусу MNNA продемонструє Кремлю, що Україна є ключовим союзником США у Східній Європі", – написав Гончаренко.
Проведення позачергового пленарного засідання в четвер, для розгляду проєкту постанови №5380, допустив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, пише "Укрінформ".
"Я думаю, що відбудеться, якщо спікер призначить. Це була ініціатива пана Гончаренка. Планували візит президента [Володимира Зеленського] до США. Ми не розуміли, які там можуть бути результати, тому я особисто попросив його перенести засідання на наступний сезон. Новий сезон настав, тому я не бачу причин не провести його", – сказав Арахамія на брифінгу.
Контекст
Гончаренко – автор постанови №5380, нардеп зареєстрував її в парламенті в середині квітня.
У документі йдеться про російську агресію, окупацію Криму та Будапештський меморандум, згідно з яким країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї та обіцяли не тиснути на Київ економічно. Натомість Україна відмовилася від свого ядерного статусу.
У зверненні згадано, що від початку війни на Донбасі загинуло понад 13 тис. осіб, поранення дістало від 29,5 до 33,5 тис.
"У засобах масової інформації Російської Федерації продовжують поширювати антиукраїнську пропаганду і постійно лунають заклики до знищення української державності. Станом на сьогодні фіксують погіршення ситуації на сході України через нарощування військової присутності Росії біля кордонів України і в окупованому українському Криму, а також провокації Росії на окупованій частині сходу України", – ідеться в документі, поданому в Раду 15 квітня.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
-1 Київ
