+6 Київ
У раді заявили, що цю практику було успадковано як елемент нагородної системи Радянського Союзу.
Член ради Максим Кречетов на засіданні зазначив, що за 30 років незалежності в Україні виникла ціла низка професійних нагород, які заснували самі журналісти – у цих випадках до обрання переможців безпосередньо залучено журналістську спільноту.
Водночас члени ради зауважили, що видатним діячам інформаційної сфери можуть надавати інші державні нагороди та стипендії.
Національна спілка журналістів України виступила проти пропозиції ради.
"У Національній спілці журналістів України засуджують подібну ініціативу, яка... спрямована виключно на послаблення ролі журналістів у суспільстві та є зневажливою для сотень авторитетних представників ЗМІ, які отримали почесне звання як і за роки незалежності, так і за каденції Володимира Зеленського", – заявив у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він вважає також, що скасування звання тільки для журналістів, тоді як законодавство передбачає понад 40 почесних звань, – несправедливе і "спрямоване на нівелювання професії і знецінення вкладу журналістів у побудову держави". На думку Томіленка, тоді треба говорити про реформу всієї системи державних нагород, а не позбавлення тільки журналістів права на почесне звання.
Ініціатор пропозиції Кречетов зі свого боку зазначив, що говорив тільки про сферу журналістики, оскільки є членом журналістської консультативно-дорадчої ради, а не комісії з питань державних нагород. Він також підкреслив, що визнання у професії не має нічого спільного зі званнями.
"Чи не мають про заслуженість журналістів свідчити наклади газет, рейтинги програм, перегляди відео в мережі, кількість читачів статті в інтернет-виданні тощо? Це публічна професія, як і акторська, тож об'єктивну оцінку має давати читач/глядач. Не уявляю собі "заслужену журналістку США Опру Вінфрі" або "народну артистку Америки Мадонну", – написав він.
