Рада закликає іноземні держави визнати вбивство Парубія частиною війни РФ проти України

Політика

Верховна Рада України 3 вересня ухвалила проєкт постанови №13723 про звернення до парламентів і урядів іноземних держав, міжнародних організацій щодо кваліфікації вбивства народного депутата від "Європейської солідарності", ексспікера ВР Андрія Парубія. Документ оприлюднили на сайті українського парламенту.

У пояснювальній записці до проєкту постанови українські законодавці назвали вбивство Парубія політичним, спрямованим "проти української державності й демократичного розвитку". Вони зазначили, що діяльність нардепа за життя була "нерозривно пов'язана із захистом демократичного вибору України, європейських цінностей і національної безпеки".

"Саме тому є серйозні підстави вважати, що це вбивство було організоване Російською Федерацією – державою-агресором і державою-терористом, яка веде війну проти України й систематично застосовує методи політичних убивств, диверсій і терору. [...] Верховна Рада України повинна засудити цей акт політичного терору як частину агресивної війни Російської Федерації проти України, звернутися до парламентів та урядів іноземних держав ушанувати пам'ять колишнього голови Верховної Ради України Андрія Парубія й усіх українців, які загинули через агресію Російської Федерації, а також вимагати від українських правоохоронних органів невідкладного, професійного, прозорого й результативного розслідування вбивства", – ідеться в документі.

Також українські політики закликали міжнародних партнерів посилити політичний економічний і санкційний тиск на РФ "як державу-терориста, яка веде агресивну війну і вдається до політичних убивств і дестабілізаційних акцій", і попросили надати Україні додаткову допомогу у сфері безпеки й оборони для посилення спроможності протидіяти ворожим атакам.

Народна депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко в Telegram поінформувала, що звернення підтримало 296 депутатів з усіх фракцій.

Контекст

Парубія застрелили 30 серпня у Львові на вулиці Єфремова, він загинув на місці. За даними ЗМІ, було вісім пострілів. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що вбивство було "ретельно підготовленим".
Також у соцмережах поширили відео з камери спостереження, яка зафіксувала вбивство. На ролику видно, що стрілець був у чорному шоломі із жовтими розводами й пересувався електровелосипедом. Правоохоронці з'ясовуватимуть, як це відео потрапило в інтернет, розповів керівник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет.
Підозрюваного затримали в ніч на 1 вересня у Хмельницькій області. Галицький районний суд Львова 2 вересня обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб.
Михайло Сцельніков зізнався в убивстві й пояснив його "особистою помстою українській владі". Він також заявив, що планує проситися на обмін полоненими із країною-агресором РФ, щоб поїхати і знайти тіло свого сина. У ЗСУ підтвердили, що син фігуранта з позивним Лемберґ воював у розвідці й загинув у травні 2023-го в Бахмуті. Колишня дружина Сцельнікова Олена Чернінька заявила, що вони із сином 27 років не підтримували з підозрюваним зв'язку. За її словами, син навіть заблокував батька в усіх каналах зв'язку.
2 вересня прокурори змінили кваліфікацію дій Сцельнікова на посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю (ст. 112 ККУ). Спочатку їх кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України, а саме: за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю).
Підозрюваному може загрожувати від 10 до 15 років або довічне ув'язнення.