Раніше цього дня Чернінька розповіла "Еспресо", що з Михайлом Сцельніковим – старшим вона та їхній син не підтримували зв'язку 27 років, і новини про вбивство Парубія "шокували" сім'ю. Жінка висловила сподівання, що ця історія не позначиться на пам'яті про сина, який був військовим і загинув, захищаючи від російських окупантів Бахмут Донецької області.
"Із бувшим чоловіком ми розійшлися у 1998 році. А офіційно з документом – у 2000 році. Ростила я сина одна. Іноді батько з'являвся. Як то на 1 вересня в перший клас чи на якусь значну подію. Із сином спілкувався, але дуже рідко. Коли Лемберґ пішов на війну, вони дуже посварилися. І Лемберґ скрізь заблокував пращура. Бо один був патріот, а інший – ні", – написала Чернінька.
За словами жінки, її син воював у Київській, Запорізькій, Миколаївській областях, а потім "сам напросився на переведення в Бахмут", "у найгарячішу точку". Лемберґ командував розвідувальним відділенням у 93-й окремій бригаді ЗСУ й загинув, як герой.
"Після загибелі сина мені довелося спілкуватися з його батьком. Документи, слідчі, ДНК тощо. Ні дружби, ні ворожнечі не було. Наше нечасте спілкування було тільки з приводу зникнення сина. Виховувала я Михайла-Віктора справжнім мужнім чоловіком. Про це можна прочитати в моїй книзі ["Лемберґ: мамцю, ну не плач"], де жодної згадки про батька немає", – пояснила Чернінька.
Нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький писав, що Парубій і Сцельніков-молодший на початку повномасштабної війни були в одній військовій частині, але "батька Лемберґа ніхто не знав і не бачив".