"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%. У зв'язку із цим проєктом транзит газу через Україну може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Крім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше ніж $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше ніж $175 млн.