"Я уявляю себе на вашому місці. У вас у Москві все. Я не кажу вже про те, що визнання, друзі, аура, спілкування, справа, але й нерухомість, напевно, власність... І ось настає ця година X. І від вас потрібен вибір, як від будь-якої людини", – сказав Гордон.
За словами Роднянського, рішення РФ розпочати повномасштабне вторгнення було "такою "червоною лінією", яка навіть не викликала бажання на цю тему говорити".
"Було дуже складно після 2014 року, зізнаюся. Бо було ж зрозуміло, що війна почалася. З огляду на чимало причин зараз говорити про це дуже важко. І чудово розумієш, що це насправді здається поганим із погляду величезної кількості людей, до яких ти добре ставишся. Я чудово розумів, що якби мама була живою, вона б мене з'їла живцем. Це точно. Я через обставини, зацикленість на певного штибу речах... Але слово честі, не через те, що там було так добре, а просто тому, що були відповідальність, люди, компанія, обставини, із якими було пов'язано... кредити, незакінчені фільми... Словом, я вигадав якусь відповідь: я живу, роблю чесні фільми... Але 2022-го в мене й варіантів не було. Це було жахливо просто за фактом того, що це кінець. Зруйнувалося життя", – сказав продюсер.
Він наголосив, що в той період, після 2014 року, він зробив усі найгостріші фільми: "Левіафан", "Нелюбов", "Дилда", "Розтискаючи кулаки", "Мамо, я вдома".
Роднянський зазначив, що для російської влади Україна – частина великої імперії, що "потрапила до рук поганих людей, які придумали якусь дивну мову, один із численних діалектів російської, придумали ліву історію".
За його словами, у Москві це ставлення часом відчувалося й у розмовах із росіянами.
"Звісно, десь проривалося. Ну, слухайте, коли ви розмовляєте з людиною, як ми з вами розмовляємо, можна сказати: "Ау! Ти чого?" Це можна. А коли це по телевізору кажуть... Подивіться, що зараз кажуть люди, яких ти начебто знаєш... Я повірити вухам не можу", – сказав продюсер.
Роднянський: 24 лютого син зателефонував із Києва: "Тату, почалося". І дав мені послухати вибухи. Я зрозумів, що життя завершено таким, яким воно було. Повний текст інтерв'ю