-10 Київ
За законодавством РФ, справу репресованого може одержати будь-яка зацікавлена особа за 75 років після її закриття, проте російські бюрократи посилаються на наказ "росархіву" №38 від 20 березня 2025 року про порядок зарахування документів до "службової інформації обмеженого поширення", ідеться в повідомленні.
Згідно з ним, передбачено формування переліку з позначкою "для службового користування", до якого можуть занести документи, якщо їх поширення "може створити потенційну загрозу інтересам Російської Федерації".
"Отже, історики, письменники, дослідники позбавлені можливості працювати з архівними документами – їх можуть надати виключно родичам репресованих, якщо ті ще доведуть свої родинні зв'язки. Так Москва одним наказом "росархіву" офіційно визнала, що вважає пам'ять про мільйони закатованих і вбитих під час сталінських репресій загрозою національній безпеці, а самі події тих років – історичною необхідністю", – зазначили у пресслужбі.
Історія зі справами репресованих – це складник загальної когнітивної стратегії сучасної російської влади, наголошує українська розвідка.
"Відбілення "вождя", створення міфів навколо його особи активно відбувається на різних рівнях. У липні поточного року Комуністична партія РФ уже назвала доповідь першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова "Про культ особи [радянського диктатора Йосипа Сталіна] та його наслідки" на ХХ з'їзді КПРС "помилковою й політично упередженою". На території Росії знову відкриваються пам'ятники "вождю всіх часів і всіх народів", його ім'я частіше звучить як приклад для сучасних кремлівських можновладців", – резюмує СЗР.
