Політика

САП може спробувати отримати "зручний" склад суду для розгляду справи "Роттердам плюс" – ЗМІ

28 жовтня 2023, 19.43 Этот материал также можно прочитать на русском

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура / Facebook

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) намагається отримати "зручний" склад суду для розгляду справи "Роттердам плюс", таке припущення висловило видання "Закон і бізнес" у статті, яку опублікували на сайті 27 жовтня.

Редакція зазначила, що прокурор САП Сергій Савицький подав повний текст апеляційної скарги вже після визначення складу колегії суддів АП ВАКС щодо розгляду справи "Роттердам плюс" і винесення АП ВАКС ухвали про залишення апеляції без розгляду. Окрім того, скорочену скаргу на ухвалу ВАКС від 9 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження він подав наступного дня після її винесення.

"Тобто до того, як отримав повний текст цієї ухвали. Але навмисно не додав до апеляції обов’язкових документів, що стало підставою для залишення заяви без руху, – додають у статті. – Невідомо, яку мету насправді переслідував прокурор. Але можна припустити, що він чекав визначення складу колегії АП ВАКС. Якщо склад його влаштує, він виправить помилки й подасть повну апеляційну скаргу, якщо ні – не виправить і матиме можливість подати апеляційну скаргу новому складу суддів, а попередня так і залишиться без розгляду. Саме такий прийом іноді застосовують, щоб отримати в зацікавленій справі зручний склад суду", – наголошують у матеріалі.

Автори додали, що 24 жовтня прокурор передав у суд повний текст апеляційної скарги після визначення складу колегії АП ВАКС. Того самого дня колегія відкрила провадження у справі.

"Зазначені обставини потенційно свідчать, що прокурора САП влаштовує цей склад суду", – наголошує "Закон і бізнес".

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про закриття справи "Роттердам плюс". За останні два роки це було вже п'яте рішення про закриття цієї справи. Рішення ухвалювали Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд і Апеляційна палата ВАКС.

Контекст

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв'язку із введенням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Адвокат у справі Артем Трекке заявляв, що проведено десятки експертиз, які підтвердили законність формули й не встановили шкоди від її дії.
21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність і обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Це рішення набуло чинності, його не можна оскаржити. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ і САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголосили 15 фігурантам, зокрема посадовцям НКРЕКП.
15 березня 2023 року НАБУ і САП передали до суду перший епізод справи "Роттердам плюс", яка стосується обвинувачення шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.
25 квітня Вищий антикорупційний суд почав підготовче засідання за цим обвинуваченням.