+11 Київ
Подана до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) скарга екс-президента Віктора Януковича на заочне правосуддя в Україні наразі не зробить йому жодної вигоди, оскільки цю процедуру передбачено чинним законодавством країни. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявила адвокат, співзасновниця Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко.
"Було би цікаво ознайомитися зі змістом скарги Януковича. Адже заочний розгляд справи – це спеціальна процедура, яка є складовою частиною законодавства України. Навіть більше, аналогічна процедура – це частина національного законодавства і в інших країнах. Наприклад, у Данії, Латвії, Естонії, Франції також удаються до цієї процедури, коли особа ухиляється від кримінального розгляду", – зазначила Козаченко.
За її словами, розгляд скарги Януковича в ЄСПЛ може зайняти досить багато часу.
"Принципово важливий такий принцип, як право на справедливий суд. Чи візьметься ЄСПЛ за розгляд цієї скарги – це питання формальне. Якщо говорити по суті, то ЄСПЛ розгляне скаргу Януковича й ухвалить відповідне рішення. Потрібно зазначити, що ця процедура займає багато часу. Справа може не обмежитися одним чи двома роками. Сама наявність чи застосування процедури заочного розгляду не порушує прав людини, зокрема і Януковича. Це ситуація, коли Україна зобов'язана здійснювати державне управління та контроль, розслідувати злочини та давати їм оцінку в умовах, коли особа ухиляється від кримінального розгляду", – підкреслила адвокат.
Вона акцентувала на тому, що ЄСПЛ не може замінити рішення суду в Україні.
"Питання в тому, наскільки коректно проводять саму процедуру. Тобто має бути дотримано всіх процесуальних прав Януковича та гарантовано право на захист. У контексті судового процесу в Україні скарга до Європейського суду з прав людини жодної вигоди Януковичу зараз не зробить. Суд не буде звертати на це уваги. Рішення ЄСПЛ може мати значення в майбутньому. Що стосується ЄСПЛ, то він не вивчає національного законодавства по суті та не замінює рішення українських судів. Його завдання – оцінити, чи не було порушено фундаментальних прав людини, зокрема, права на справедливий суд", – резюмувала Козаченко.
Януковича було обрано президентом України у 2010 році. 22 лютого 2014 року, після трьох місяців протестів на Майдані, Верховна Рада визнала, що він самоусунувся від посади й не виконує своїх обов'язків, після чого було оголошено нові президентські вибори. Того ж місяця Янукович залишив Україну, зараз із сім'єю проживає в Росії.
Під час відеодопиту 28 листопада 2016 року у Святошинському районному суді Києва генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив Януковичу про підозру в держзраді. Письмову підозру вручили адвокату екс-президента. Захист уважає, що це було зроблено неправомірно.
17 січня 2017 року генпрокурор повідомив, що Головна військова прокуратура отримала від ООН фотокопії заяви Януковича з проханням увести до України війська РФ. Наступного дня документ було опубліковано в ЗМІ.
20 січня Печерський суд Києва дав дозвіл на заочне досудове слідство у справі про державну зраду колишнього президента.
14 березня Генеральна прокуратура України передала справу Януковича до суду.
28 березня колегія Апеляційного суду Києва ухвалила рішення, що кримінальне провадження за обвинуваченням Януковича в державній зраді розглядатиме Оболонський райсуд Києва. 11 квітня в Оболонському суді визначили склад суду, який буде розглядати справу.
У відеозверненні генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що у судовому процесі у справі Януковича буде дотримано всіх прав підсудного.
Луценко нагадав, що судовий процес розпочнеться 4 травня.
За словами адвоката Януковича Віталія Сердюка, Янукович поскаржився до Європейського суду з прав людини на заочне правосуддя в Україні.
