Троє суддів Конституційного Суду України заявили, що голова суду Шевчук має подати у відставку

Перебування надалі на посаді голови Конституційного Суду України (КСУ) Станіслава Шевчука призведе до повного розвалу суду та руйнування конституційного правосуддя, заявили судді КСУ Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко в листі, який вони розіслали своїм колегам, повідомило 14 березня видання ZN.ua.

Троє суддів звинуватили голову КСУ:

у систематичних маніпуляціях зі справами;
регулярних порушеннях встановленої законом процедури їх розгляду;
внесенні на засідання суду питань, для розгляду яких відсутні правові підстави;
службовій бездіяльності і тривалій відсутності на роботі;
неправомірному втручанні в діяльність суддів;
перевищенні посадових повноважень;
неприпустимій політизації діяльності суду.

За словами авторів листа, станом на березень 2019 року налічують 30 не розглянутих судом справ за конституційними поданнями, 17 із яких там із 2014-го до 2017 року. Вони зазначили, що у 2018–2019 роках суд не ухвалив жодного рішення у справах за конституційними скаргами.

Автори листа заявили, що за останній рік суд із державного органу почав активно перетворюватися "на інструмент для задоволення політичних та комерційно-ділових інтересів".

"Шевчук боїться прозорості і намагається приховати порушення закону "таємницею нарадчої кімнати", а конструктивну дискусію з проблемних питань підмінити підкилимними домовленостями", – підкреслили вони.

Шевчук склав присягу судді Конституційного Суду 13 березня 2014 року. 21 лютого 2018 року він став головою КСУ. Рішення про дострокове звільнення голови суду від посади ухвалює більшість конституційного складу суддів.

26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 та 63 Конституції).