+9 Київ
Конституційний Суд України 26 лютого визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 368-2 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. Відповідне рішення було опубліковано 27 лютого.
"КСУ дійшов висновку, що ст. 368-2 Кримінального кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України", – ідеться в рішенні.
Як повідомила прес-служба КСУ, суд дійшов висновку, що ст. 368-2 не відповідає ст. 62 та 63 Основного закону.
"У рішенні КСУ зазначає, що ст. 368-2 ККУ не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (ч. 1, 2, 3 ст. 62 Конституції України) та за конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України)", – повідомили у прес-службі.
У суді наголосили, що згідно зі ст. 368-2, сумніви в законності придбання особою активів можуть трактувати не на її користь і розглядати як підтвердження її незаконного збагачення, тоді як відповідно до ст. 62 Конституції, "усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь".
Також законодавче визначення незаконного збагачення може перекладати обов'язок збирати докази невинуватості підозрюваного на бік захисту, що є неприпустимим згідно з конституційним принципом презумпції невинуватості, оскільки особа має право не доводити своєї невинуватості в суді, заявили у КСУ.
Суд переконаний, що відповідно до визначення поняття незаконного збагачення, якщо особа набула активів законно, але в неї немає підтверджень цього, її може бути притягнуто до відповідальності за незаконне збагачення.
Конституційний Суд України вважає, що вимогу "раціонально пояснити або обґрунтувати" невідповідності між вартістю активів чиновника та декларованими ним законними доходами може бути встановлено для підтвердження доброчесності та як превентивний захід у боротьбі з корупцією.
"Однак, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, така вимога не може встановлюватися законом як обов'язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження. Разом із тим, обов’язок доведення вини посадової особи у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення, має покладатися законом лише на державні органи, уповноважені процесуальним законом", – заявили у прес-службі.
Отже, ст. 368-2 втратила чинність від дня ухвалення КСУ рішення про її неконституційність. Рішення оскарженню не підлягає.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу в межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачала позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.
12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подали 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.
Президент України Петро Порошенко заявляв, що після публікації рішення суду він подасть у Верховну Раду законопроект про відповідальність чиновників за незаконне збагачення.
