-1 Київ
Конституційний дефолт.
Новини з нашого дна. Просочилися чутки, що Конституційний Суд вирішив, що стаття про "незаконне збагачення" не відповідає українській Конституції. Отже, саме незаконне збагачення, мабуть, визнано таким, що відповідає Конституції. І суд просто підтвердив суверенне право на корупцію. Вирішив, що це в його юрисдикції. От ще нещодавно, коли суд попросили вирішити, чи є неконституційним мораторій на землю, який чітко порушує права 7 млн осіб, то умив руки. Вирішив, що там із Конституцією все гаразд. А щойно є загроза правам корупціонерів, то відразу суди на сторожі їхніх прав.
Можна було б уважати це чутками, яким не можна вірити. Але ми в Україні. А отже, таким чуткам можна вірити. Особливо коли вони стосуються суддівських. Особливо коли вони стосуються Конституційного Суду. Це було б українським локальним епізодом, стандартною боротьбою корупціонерів проти реформ, боротьбою українських еліт проти українського суспільства. Якби не одне "але". І це "але" навіть не вибори, просто під які "незалежний суд" ухвалює таке рішення. Це наше співробітництво з МВФ. І наш безвізовий режим.
Усі реформи в Україні робили під тиском кредиторів. І були умовами чи то отримання кредитів МВФ, чи то безвізового режиму. І наші партнери з МВФ, і наші друзі з ЄС та США завжди наполягали, що боротьба з корупцією – основний елемент наших реформ. Умови щодо боротьби з корупцією були основними для продовження співпраці. І ось це саме "незаконне збагачення" було частиною першої після Майдану програми співпраці з МВФ. Навіть більше, це було обов'язковою умовою для отримання кредитів від Світового банку, уведення безвізу та отримання макрофінансової допомоги від ЄС. І тепер одним рішенням українській владі вдається плюнути в обличчя одночасно всім кредиторам. Які не послухають казки про те, що це "рішення незалежного суду". Ціну таких рішень уже добре знають.
Чим це загрожує? Дуже просто. Не можна відігравати назад умови співпраці з МВФ і залишатися у програмі МВФ. Навіть якщо це були умови програми, яка вже завершилася. А отже, якщо рішення Суду набуде чинності, то нашу співпрацю з МВФ буде заморожено. Звісно, нам можуть розповісти, що парламент знову зможе проголосувати те ж саме в новій редакції. І нічого страшного (якщо не зважати на той факт, що всі корупціонери, яких зараз мають судити за цією статтею, раптово стануть чесними людьми й уже не будуть бігати по ефірах і кричати, що чекають – не дочекаються судового засідання, щоб довести свою невинуватість). Але хто може поручитися, що це рішення парламенту буде? І що умовою голосування його не стане "податкова амністія" для всіх політиків, щоб застосувати цю статтю взагалі було неможливо?
Так чи інакше, у рік, коли Україну очікують пікові виплати за зовнішнім боргом і співпраця з МВФ є критично важливою, сама співпраця опиняється під загрозою. І не тому, що треба ухвалювати непопулярні рішення. Ні. Тому що треба відіграти назад популярні серед народу рішення. Але непопулярні серед корупціонерів. Під загрозою опиняється макроекономічна стабільність, яка підтримує стійкість національної валюти і зростання економіки. І привид дефолту знову починає літати Печерськими пагорбами.
І якщо раніше ризики дефолту пов'язували з підсумками виборів, коли перемога популістів могла поставити під загрозу програму з МВФ, то тепер захист корупціонерів повертає перспективу дефолту незалежно від голосування. Що, до речі, істотно впливає на оцінку ризиків перемоги того чи іншого кандидата на виборах, адже раніше вважали, що можна вибрати певний тип особистості лише заради того, щоб не підвищувати ризиків дефолту й економічного колапсу. Але тепер ризики дефолту зросли. Дефолту згідно з чинною Конституцією. На думку шановного й авторитетного суду.
Випадково рішення Конституційного Суду пройшло відразу після отримання грошей від Світового банку. $630 млн. Ухвалили б таке рішення на тиждень раніше – і цих грошей Україна б не отримала. І до виборів тепер вистачить. Але вже у травні на нас чекає погашення паперів на $1 млрд. Це кредит, одержаний під американські гарантії. І його необхідно рефінансувати. Якщо не хочемо вдарити по гривні. І не хочемо злити Трампа. Але залучити гроші без програми з МВФ буде неможливо. І якщо рефінансувати цей борг можна буде коштом внутрішніх ресурсів, наприклад, коштом резервів НБУ, то довгостроково ця стратегія не працює. Особливо якщо ви хочете втримати курс національної валюти.
А отже, обслуговування боргу цього року опиняється під загрозою. А отже, ризик дефолту знову повертається. І буде всюди. І в обліковій ставці Національного банку, що важливо для бізнесу, який чекав здешевлення кредитів. І в цінах у магазинах. І навіть якщо після виборів якось удасться повернути назад і цю статтю, і повернутися до співпраці з МВФ, і не втратити за цей час безвізу, то удару по економіці все одно вже буде завдано. Це удар по темпах зростання, по інвестиціях і, як результат, по пенсіях і зарплатах.
А якщо дефолт стане реальністю, принісши із собою кризу, то важливо пам'ятати, що під час кризи бідні стають біднішими, а багаті – багатшими. І це не удар по якихось буржуях. Це удар по найбідніших верствах населення і середньому класу. Яким ще нещодавно говорили, що зростання тарифів важливе, щоб отримати транш від МВФ і залишитися у програмі. Але тепер, якщо через інтереси корупціонерів ми все одно втратимо програму МВФ, то лицемірство таких аргументів із боку влади буде зашкалювати.
А про довіру до України вже ніхто не згадує...
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
