Гриценко закликав розпустити Конституційний Суд, який визнав статтю про незаконне збагачення невідповідною Основному закону

Кандидат у президенти України, лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко заявив, що після того як Конституційний Суд України 26 лютого визнав невідповідною Основному закону статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення, його треба розпустити. Про це Гриценко написав на своїй сторінці у Facebook.

"Конституційний Суд виніс сам собі вирок. Після того як він нахабно/демонстративно став на захист чиновників-корупціонерів, КС утратив легітимність у суспільстві, а відтак більше не має права на існування", – заявив Гриценко.

Він підкреслив, що на місці президента скликав би екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони України (чиї рішення є обов'язковими до виконання усіма виконавчими органами країни) і припинив бюджетне фінансування Конституційного Суду, розпустив би його "з позбавленням дискредитованих суддів усіх титулів, звань і спецпенсій", а також провів прозору процедуру повного оновлення складу КС із обов'язковою перевіркою кандидатів на поліграфі.

Джерела "Української правди" повідомили, що Конституційний Суд України 26 лютого визнав такою, що не відповідає Основному закону статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення.

12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подало 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.

Згідно з розкладом засідань КСУ, засідання за статтею 368-2 дійсно мало відбутися 26 лютого. Прес-служба суду не підтверджує і не спростовує інформації про результати засідання, поки рішення не буде оприлюднено.

Фракція Блоку Петра Порошенка ініціює законопроект про повернення до Кримінального кодексу України статті про незаконне збагачення, заявив із парламентської трибуни 27 лютого нардеп від БПП Олексій Гончаренко.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели 2015 року. Це було однією з вимог Євросоюзу у межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.