Політика

У Лондоні відбудеться саміт лідерів ЄС щодо України. У Польщі обговорюють, чому її прибрали з переговорів

7 грудня 2025, 09.15 Этот материал также можно прочитать на русском

Нещодавно Туск їхав до Києва з лідерами Франції, Великобританії та ФРН, нагадав колишній прем'єр Польщі Міллер. Фото: EPA

Польщу не запросили на важливий саміт щодо України в Лондоні, де європейські лідери обговорять мирні ініціативи США щодо завершення російської агресії проти України. На це 6 грудня звернув увагу Polsat.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив в Х, що 8 грудня поїде в Лондон, щоб зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським, прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, щоб оцінити ситуацію й переговори в межах посередництва США.

Французький президент зазначив, що Україна може розраховувати на постійну підтримку.

"Ми продовжимо ці зусилля разом з американцями, щоб надати Україні гарантії безпеки, без яких неможливий міцний і тривалий мир. Адже на кону в Україні стоїть і безпека Європи загалом", – додав Макрон.

Відсутність Польщі на цій зустрічі викликала різку реакцію серед колишніх польських керівників.

Колишній прем'єр Лешек Міллер нагадав в ефірі Polsat, що нещодавно глава уряду Польщі Дональд Туск їхав одним поїздом до Києва з лідерами Франції, Великобританії та ФРН. За його словами, "треба сказати прямо", чому Польщі тепер немає на переговорах у Лондоні.

"Тому що ми слабкі", – відповів Міллеру в ефірі Polsat експрезидент Броніслав Коморовський.

Він додав, що Варшаві "потрібно усвідомлювати власну важливість і становище у світі". Із Зеленським зустрічаються лідери трьох найсильніших у політичному, військовому й економічному сенсах європейських держав – "тих, які найбільше сприяють військовим потребам України", наголосив Коморовський.

Експрем'єр Вальдемар Павляк зазначив, що якщо польський президент Кароль Навроцький "відштовхуватиме Україну від Польщі", то "Польщу буде важко запросити до переговорів, коли йдеться про дуже стратегічні інтереси Європи".

"Ми маємо вирішити: якщо ми хочемо так розширювати свій вплив у Європі, то президент і прем'єр мають стати в один ряд, зателефонувати у Вашингтон і говорити, що "ми хочемо бути на саміті, допускаємо можливість скерування військ [в Україну] з миротворчою місією", – додав колишній глава уряду Ян Белецький.

Контекст

Делегації України і США провели вже сім раундів переговорів щодо "мирного плану" врегулювання російсько-української війни. Паралельно американська сторона веде дискусії щодо цього самого питання із країною-агресором РФ.
2 грудня нелегітимний російський президент Володимир Путін, спецпосланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і зять глави Білого дому Джаред Кушнер на переговорах у Москві приблизно п'ять годин обговорювали кілька проєктів "мирного плану" щодо врегулювання російсько-української війни, повідомляв після зустрічі помічник Путіна Юрій Ушаков. За його словами, у територіальному питанні "компромісу знайдено не було". Одним із основних питань на переговорах було членство України в НАТО, зазначив Ушаков.
3 грудня Трамп висловив думку, що Путін "хотів би покласти край війні". Однак 4 грудня Путін сказав, що країна-агресор РФ нібито "у будь-якому разі" захопить український Донбас та інші території півдня України – "у воєнний чи інший спосіб". Нові заяви Путіна свідчать, що він не має наміру відступати від своїх максималістських цілей у війні проти України, пояснило Politico.
ЗМІ повідомили, що є три стовпи, щодо яких РФ не піде на компроміс у мирних переговорах щодо України, – це територія Донбасу, обмеження чисельності ЗСУ й визнання окупованих територій України Америкою і Європою.
Раніше, 2 грудня, Зеленський сказав, що в "мирному плані" є 20 пунктів, але "деякі речі ще треба опрацювати". Три найважливіші й найчутливіші питання – це території, заморожені активи РФ і гарантії безпеки для України, зазначив президент.
Макрон і Стармер очолюють "коаліцію охочих" на підтримку України.