Водночас Україна застерігає РФ від наступу на свободу і суверенітет Білорусі.
"Поглинання Білорусі Росією, яка брутально порушує міжнародне право і продовжує свою агресивну політику проти України та інших держав, вважаємо загрозою національній безпеці нашої держави і безпеці регіону. А будь-які форми підтримки Мінськом протиправної політики Кремля, спрямованої на підрив суверенітету і територіальної цілісності України, розцінюватимемо як недружній акт і фактичну підтримку російської агресії, що має відповідні міжнародно-правові наслідки".
У МЗС запевнили, що Україна "не втручалася і не втручатиметься у внутрішні справи Білорусі".
"Усі заяви Мінська про нібито постачання бойовиків і зброї з території України є вигадками, що вводять в оману білоруське суспільство", – додали у міністерстві.
Контекст
Відносини Києва і Мінська загострилися влітку 2020 року – після того, як Україна відмовилася визнавати результати президентських виборів у Білорусі, а Олександра Лукашенка – обраним главою держави. Також Київ висловлював підтримку білоруським учасникам протесту, які проводили масові акції проти фальсифікацій на виборах.
З 26 травня – через примусове приземлення літака авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, і подальшого затримання білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги – Україна вирішила припинити авіасполучення із Білоруссю, а з 29 травня заборонила білоруським літакам використовувати свій повітряний простір.
На початку липня Лукашенко висунув вимогу повністю перекрити кордон з Україною, заявивши, що з України "надходить величезна кількість зброї".
На нараді із силовиками 5 серпня Лукашенко назвав курс України "додатковою загрозою" і звинуватив владу країни у проведенні "політики конфронтації".