Політика

У МЗС України засудили заснування Дня пам'яті "жертв геноциду ОУН і УПА" в Польщі

5 червня 2025, 13.20 Этот материал также можно прочитать на русском

Україна – за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії, зазначає МЗС. Фото: Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine / Facebook

Міністерство закордонних справ України вважає, що рішення Польщі встановити 11 липня Днем пам'яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях "Другої Польської Республіки", суперечить духу добросусідських відносин між країнами. Про це інформує пресслужба МЗС України 5 червня.

"Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної пам'яті двох країн", – ідеться в повідомленні.

Українське зовнішньополітичне відомство наголосило, що Україна "послідовно виступає за наукове, неупереджене вивчення складних сторінок спільної історії".

МЗС України переконане, що шлях до справжнього примирення лежить "через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки". Тому відомство закликало Польщу "утриматися від кроків, які можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах і підірвати досягнення, здобуті конструктивним діалогом і співпрацею між Україною й Польщею".

У заяві додали, що не треба шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків, адже "ворог у нас спільний – [країна-агресор] Росія".

"Заради спільної сили, свободи й безпеки наших двох дружніх країн маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх", – резюмувала пресслужба.

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова та інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, який скоїли українські націоналісти проти громадян Другої Речі Посполитої. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам'ятників на території Польщі запровадила мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами.
Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. 2025 року роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії відновили, їх у квітні – травні проводили в Тернопільській області. У Мінкульті України заявили, що "ця історія може стати найновішою сторінкою в загальному трактуванні минулого".