Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова та інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, який скоїли українські націоналісти проти громадян Другої Речі Посполитої. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам'ятників на території Польщі запровадила мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами.
Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. 2025 року роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії відновили, їх у квітні – травні проводили в Тернопільській області. У Мінкульті України заявили, що "ця історія може стати найновішою сторінкою в загальному трактуванні минулого".