Туск про Волинську трагедію: Я не дозволю, щоб історію використовували в політичних іграх

Політика

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив проти використання драматичних історичних питань у політичних іграх. Про це він сказав на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві 15 січня, її транслював Офіс президента України.

"Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання й ушанування пам'яті жертв Волинської трагедії. Ми мусимо робити це разом у повному порозумінні. Я не хочу, щоб хтось у Польщі чи десь у Європі ставив умови політичної підтримки України в конфронтації з Росією. Щодо співпраці України з ЄС, найкращим її фіналом стане членство в Євросоюзі, це також частина плану безпеки щодо агресії Росії", – заявив Туск.

Він наголосив, що ніхто не має права послаблювати Польщу, Європу, Україну в будь-якому вимірі, зокрема й у вимірі вступу України в ЄС.

"Тому що ми тут говоримо насправді й про польську безпеку. Хто цього не розуміє, є або дурнем, або зрадником", – зазначив Туск.

Він також додав, що ці чутливі питання потребують емпатії від обох держав.

"Я не дозволю, щоб у Польщі цю драматичну історію використовували в якихось політичних іграх. Ми будемо дуже послідовно працювати для швидкого й системного розв'язання цієї проблеми", – сказав польський прем'єр.

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які у роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України й Польщі. 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам'яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
У жовтні 2024 року в Українському інституті національної пам'яті повідомили, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, хоча зазначили, що багато заяв, які звучать у Польщі щодо цієї теми, "непрофесійні". 25 листопада того самого року міністри закордонних справ Польщі й України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву про створення українсько-польської робочої групи, яка займатиметься питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.
10 січня Туск повідомив, що Україна й Польща досягли перших домовленостей щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.