Політика

Дуда заявив, що Зеленський не знав деталей Волинської трагедії до президентства

6 лютого 2025, 16.27 Этот материал также можно прочитать на русском

За словами Дуди, він говорив із Зеленським про "обізнаність" щодо подій на Волині напередодні повномасштабного вторгнення Фото: EPA

Президент Польщі Анджей Дуда розповів, що президент України Володимир Зеленський дізнався про Волинську трагедію вже після того, як став главою держави. Про це він сказав в інтерв'ю, опублікованому на YouТube-каналі Kanal Zero 5 лютого, його слова наводить польське агентство PAP 6 лютого.

За словами Дуди, напередодні повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну він говорив із Зеленським про "обізнаність" щодо подій на Волині.

Він підкреслив, що ця зустріч відрізняється від переговорів про ексгумацію з колишнім президентом України Петром Порошенком, які не дали жодних результатів.

"Ми будемо робити кроки, щоб ця тема перестала бути приводом для гніву між нашими народами, для цієї глибоко пораненої пам'яті або, як дехто каже, для ненависті", – сказав політик.

Дуда наголосив, що не ставив би ультиматуму Україні, на яку напала Росія, щодо подій на Волині. Він додав, що не відмовиться допомогти сусідові, у якого "палає дім", навіть якщо цей сусід зробив йому багато зла в минулому.

Президент зазначив, що "українці вірять, що вони захищають Європу, вони глибоко в цьому переконані й не думають, що вони щось винні за те, що їм допомогли".

"Однією з фундаментальних проблем" щодо ексгумації жертв подій на Волині є те, вважає Дуда, що "ніхто не хоче сказати: "Так, мій дід і мій батько разом вчинили геноцид, ми пов'язані із цією нацією, яка вбивала".

Контекст

Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України й Польщі. 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування й пошкодження українських пам'яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів щодо вступу України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
У жовтні 2024 року в Українському інституті національної пам'яті повідомили, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, котрі стали жертвами Волинської трагедії, хоча зазначили, що багато заяв, які звучать у Польщі щодо цієї теми, "непрофесійні". 25 листопада того самого року міністри закордонних справ Польщі й України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву про створення українсько-польської робочої групи, яка займатиметься питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.
15 січня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції після зустрічі із Зеленським сказав, що Україна й Польща здатні до компромісу з дотриманням національних інтересів обох країн.