"Ми вже пережили багато таких проривів, чи, радше, декларацій про такі прориви. Один із них анонсував глава польської дипломатії Радослав Сікорський. Цього не сталося. Я не знаю, що прем'єр-міністр вважає проривом, – сказав Навроцький. – Ми говоримо про 1500 сіл, які зникли з карти, про 120 тис. жертв, тому проривом було б розпочати ексгумацію".
Напередодні, 10 січня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про довгоочікуваний "прорив" і "перші рішення" про ексгумацію польських жертв Волинської трагедії в Україні, але не став наводити подробиці.
Туск подякував міністрам культури Польщі й України за гарну співпрацю.
"Чекаємо на подальші рішення", – наголосив польський прем'єр.
Коментуючи заяву Туска, глава МЗС України Андрій Сибіга висловив в Х надію на "подальшу імплементацію домовленостей на основі взаємоповаги та взаємності".
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України й Польщі. 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
2017 року Україна у відповідь на руйнування і пошкодження українських пам'яток на території Польщі ввела мораторій на ексгумацію поховань поляків на українській території. Усі ці роки це питання порушували між країнами. Польща заявила, що обговорюватиме питання ексгумації поляків у межах переговорів про вступ України в ЄС. У Варшаві зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз.
У жовтні 2024 року в Українському інституті національної пам'яті повідомили, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, хоча зазначили, що багато заяв, які звучать у Польщі щодо цієї теми, "непрофесійні". 25 листопада того самого року міністри закордонних справ Польщі й України Сікорський і Сибіга ухвалили спільну заяву про створення українсько-польської робочої групи, яка займатиметься питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.
9 січня 2025 року Навроцький висловився проти членства України в ЄС і НАТО через питання Волинської трагедії. У МЗС України йому відповіли, що неприпустимо робити заяви, які підіграють зусиллям Москви "зруйнувати українсько-польську дружбу і взаєморозуміння".
+5 Київ
