-4 Київ
"Новий політичний каламбур: "АрселорМіттал Кривий Ріг", якому через вкрай спірні фіскальні претензії на 2,2 млрд грн заарештували рахунки, через що виникла проблема з видачею зарплати робітникам, звернувся до агентства UkraineInvest, до так званої інвестняні зі скаргою на невиправдану ворожість влади до міжнародної компанії, яка вже інвестувала в українську економіку $10 млрд. Гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо вважає, що дії влади не в'яжуться з її офіційною риторикою про дружність до інвесторів. І з його думкою складно не погодитися", – зазначає автор статті Гліб Іванов.
Він пише, що так жорстко тиснути на транснаціональну корпорацію з величезним впливом немає сенсу, тим паче блокувати рахунки, з яких платяться зарплати 20-тисячному колективу.
"Усе це говорить про те, що у плані фіскального та силового тиску на легальний, законослухняний бізнес, який сплачує до бюджету податки, а працівникам "білі" зарплати, з досить серйозним комплаєнс-контролем, втрачено почуття міри. Інфантильні представники держави захопилися самолюбуванням. В одному випадку вони жорстоко поводилися з найбільшим металургійним концерном світу. В іншому – впаяли найбільшій мережі аналізів "Сінево", лідеру з ПЛР-тестів в Україні, космічний штраф у 1,1 млрд грн – 50% річного обороту. У чому злочин "Сінево" – української філії шведського холдингу "Медікавер", який працює по-білому і сплачує податки? Лише у ненаданні якихось документів під час планової виїзної перевірки, яка тривала із серпня 2021 року. Навіть не у порушеннях у цих документах! Хоча у "Сінево" стверджують, що на всі запитання інспекторів відповіли, а факти передачі документів зафіксовано", – наголосив журналіст.
Як ще один приклад, як влада "кошмарить" великий легальний бізнес, він навів ситуацію з "Новою поштою".
"Держспоживслужба оштрафувала їх на 326 млн грн за двома епізодами. Перший – поскаржився громадянин, якому 27 січня 2021 року у відділенні №49 міста Харкова прийшов акваріум із тріснутим склом, оцінений у 500 грн. Під час перевірки не вистачило якихось документів, і за це виписали штраф 151 млн грн (10% від обсягу реалізованої продукції за лютий 2021 року всією "Новою поштою"). Другий – скарга, що когось обрахували у відділенні в Чугуєві. Теж не всі документи нібито знайшлися. І знову компанію оштрафували на 174 млн грн (10% від обсягу реалізованої продукції за березень 2021 року). Це був настільки явний абсурд, що голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька 9 липня дала задній хід, сказала, що ініціатива йшла знизу від харківських інспекторів. І кошмарити бізнес вона не дасть. Слабо віриться – з такими сумами та щоб місцеві клерки ініціювали. Схоже, прагнули широкого резонансу, але щось пішло не так", – вважає Іванов.
Автор статті впевнений, що охочих працювати в Україні "з огляду на верховенство не права, а адміністративних інституцій", залишилося небагато.
"Відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у 2020 році становив $870 млн, і за 11 місяців 2021-го ситуація аналогічна. Нових інвесторів майже немає. Великі іноземні інвестиції у 2021 році, про які говорив прем'єр, – це не нові проєкти", – написав він.
Журналіст нагадав: згідно з опитуванням Європейської бізнес-асоціації від 2020 року, 48% іноземних інвесторів переконані, що інвестпривабливість України знижується.
"У третьому кварталі 2021 року українські та іноземні компанії направили до Ради бізнес-омбудсмена 98 скарг на правоохоронців. Найбільше – за останні сім років. До речі, щодо інвестнянь. Як повідомив виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач, із серпня минулого року, коли почали приймати заявки, надійшло попередніх запитів від інвесторів на суму понад $2 млрд. 17 із них – від українських інвесторів, тобто іноземні не поспішають. Та й це лише заявки, а не гроші. Реальних контрактів наразі немає", – наголосив автор.
Він робить висновок, що в Україні зростає тиск на легальний бізнес.
"Країні, яка знаходиться на 58-му місці за привабливістю інвестування, між Оманом (57-ме) та Уругваєм, але замість підвищення цієї привабливості третирує найбільших платників податків, потрібно явно подумати над доцільністю підходу", – резюмує журналіст.
