+1 Київ
Київ хоче, щоб у стратегічну концепцію "НАТО-2030" увійшло питання членства України в Альянсі; ця концепція визначатиме майбутнє НАТО на наступні 10 років, розповіла віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина в інтерв'ю "Європейській правді", оприлюдненому 21 жовтня.
"У цьому році спливає 10-річний термін попередньої стратегії НАТО, відповідно, розпочався процес формування нової. Він так і називається "НАТО-2030". Тобто візія розвитку НАТО на найближчі 10 років. У тих чи інших форматах це питання обговорювалося протягом останнього року. Уже під час мого візиту до штаб-квартири [Альянсу] в липні природним чином на двосторонніх зустрічах ми дійшли висновку, що цей процес неможливий без долучення України і, очевидно, Грузії", – сказала вона.
Стефанішина зазначила, що на початку вересня Україну і Грузію офіційно включили в ці консультації на рівні урядів.
"Конституція визначає, що метою євроатлантичної інтеграції України є набуття повноправного членства в НАТО. Є декларація Бухарестського саміту, яка передбачає, що Україна стане країною Альянсу. Є Стратегія національної безпеки... Тож очевидно, що в рамках reflection process ми хочемо, щоб питання членства України в НАТО певним чином було відображено", – сказала віцепрем'єр.
Мінімальна амбіція – дістати підтвердження "політики відкритих дверей", максимальна – конкретне розуміння отримання Україною Плану дій щодо членства або мінімального переліку основних речей, які потрібні Україні, щоб таке політичне рішення ухвалили, додала Стефанішина.
"Точно має бути відображено питання високого рівня сумісності сил Альянсу та сил країн, які ще не є його членами – Україна і Грузія в першу чергу; визнання ключової ролі України в забезпеченні безпеки в Чорному морі. Україна має бути країною, яка буде робити свій вклад у безпеку на Чорному морі в рамках єдиної політики Альянсу. Безпека в Чорному морі без України неможлива", – підкреслила вона.
Віцепрем'єрка очікує, що публічно документ буде обговорено під час саміту НАТО.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року після анексії Криму Росією й початку збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО і досягнення повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.
Український парламент 7 лютого 2019 року ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства у Європейському союзі та НАТО. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 12 червня 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном 8 жовтня закликав надати Україні план дій щодо членства в НАТО.
