Україна не прийме від НАТО жодних сурогатних рішень щодо питання членства

Політика

Україні потрібні реальні кроки щодо членства в НАТО, тому жодні напівзаходи липневого саміту у Вільнюсі Київ не влаштують. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив 14 квітня під час онлайн-стриму із журналістом Вадимом Карп'яком у своєму Instagram.

"Якщо союзники вирішать, що у питанні членства НАТО у Вільнюсі вони просто підтвердять у 130-й раз політику відкритих дверей, то для України це неприйнятний результат вільнюського саміту", – заявив міністр.

Неприйнятним варіантом Кулеба також назвав ситуацію, у якій союзники спробують запропонувати Україні якісь позитивні речі щодо поглиблення співпраці з НАТО, але водночас не зроблять жодного кроку до членства країни в Альянсі.

"Наша позиція дуже проста: у Вільнюсі НАТО має зробити крок до членства і вирішити питання того, що відбуватиметься з точки зору гарантій безпеки для України між "зараз" і моментом, коли Україна стане членом НАТО. Але ми в жодному разі не прийматимемо ніяких сурогатних рішень", – наголосив глава МЗС.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано у Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому їй допомагають члени Альянсу.