"Автоматизована система моніторингу – це першочергове завдання. Однак украй важливо, щоб ці зміни дозволяли дотримуватися закону України про метрологію, адже без чітких методик вимірювання контроль стану довкілля буде суперечливим. Тому ми звернулися до Міндовкілля і зараз чекаємо на їхнє роз'яснення", – сказала екологиня.
За словами Циганок, Україні потрібні стандарти для добору зразків, а також аналізу забруднювальних речовин і вимірювання параметрів процесів.
"Система якості контролю викидів повинна опиратися на референтні методи вимірювання для сертифікації. Це – складна система. А в нас часто буває, що закон прийнято, а інструментарій зовсім не працює. Тому повинна бути єдність технічних специфікацій і технічних засобів, вона має передбачати синхронізацію за певними методиками", – пояснила вона.
Головне питання у впровадженні реформи – фінансування, наголосила Циганок, перед тим, як зобов'язувати бізнес встановлювати такі системи, потрібна система стимулювання й мотивації.
"Ключове питання – з яких джерел будуть фінансуватися ці системи моніторингу? За кордоном це було співфінансування, тобто в європейських країнах держава зацікавлена в тому, щоб норми не лишалися тільки на папері, і частково фінансувала довкіллєві проєкти. Тому хотілося б дізнатися, чи готова наша влада й міжнародна спільнота до співфінансування встановлення цих систем. Міжнародна спільнота виділяє значні кошти на проєкти з охорони довкілля. Та чи будуть ці кошти вкладені в необхідні реформи, чи знову розпорошаться по нецільових проєктах, а АСК підприємства зобов'яжуть встановлювати за власні кошти? Цього б дуже не хотілося", – заявила Циганок.