"Комітет буде розглядати і альтернативні законопроєкти, і пропонувати або об'єднати їх, або рекомендувати законопроєкт, який вніс президент", – сказала Верещук.
Коментуючи створення реєстру олігархів, вона провела паралелі: "У нас є реєстр корупціонерів, і ніхто не скаржиться. Усі бачать його, бачать прізвища у ньому".
15 квітня 2021 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони президент України Володимир Зеленський анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха в нашій країні". За його словами, законодавча ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, на економіку, на закони, на Верховну Раду".
14 травня секретар РНБО Олексій Данілов говорив, що, на його думку, під дію розроблюваного закону про олігархів підпадає 13 осіб, можливо, більше. Їхні прізвища Данілов назвати відмовився.
Законопроєкт про олігархів внесли на розгляд Верховної Ради 2 червня. Згідно з документом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання або монополістом на загальнодержавному товарному ринку і протягом року підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів.
У разі внесення бізнесмена до реєстру олігархів йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
Партія "Слуга народу" анонсувала не менше як сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Зеленський 4 червня анонсував винесення на всеукраїнський референдум питання про статус олігархів.
+2 Київ
