+13 Київ
Порядку усунення суддів Конституційного Суду України не прописано, тому президент не може виконати прохання Офісу генерального прокурора (ОГП) та усунути голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького з посади на два місяці. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" повідомила експертка Центру політико-правових реформ із конституційного права Юлія Кириченко.
"У процесуальному кодексі України записано, що осіб, призначених президентом, у порядку, визначеному законом, можуть усунути з посад. Є певні посади, на які призначає президент, і порядок зняття із цих посад. Однак у профільному законі "Про Конституційний Суд України" немає порядку усунення суддів. Отже, я не бачу можливості для президента задовольнити запит ОГП [на усунення Тупицького]. Думаю, що у прокуратурі про це знають. Але, посилаючись на норму, що загалом усунення можливе, сподіваються на якийсь результат. Не знаю, який може бути вихід із цієї ситуації. Хіба що парламент установить такий порядок у законі "Про Конституційний Суд України". Але знову-таки виникає запитання, а чи можна це робити на рівні закону", – зазначила експертка.
Вона підкреслила, що й сам КСУ не може ухвалити рішення про усунення Тупицького.
"Передбачено, що якщо є кримінальна відповідальність, то це не сумісно зі статусом судді, і тоді така людина втрачає статус судді. Якщо в діях судді вбачають дисциплінарні порушення, як це було з попереднім головою КСУ Станіславом Шевчуком, то сам КСУ може порушити це питання. У нього є етична комісія, де розглядають ситуацію і є можливість ухвалити рішення та звільнити суддю з посади. Але усунути ніхто не може. Сам суддя може, наприклад, під час конфлікту інтересів не брати участі у розгляді справи. Я не відкидаю, що президент усе ж випустить якийсь указ, але тоді відразу виникне питання його конституційності. Не порушити закон та усунути суддю КСУ на сьогодні неможливо", – резюмувала Кириченко.
Тупицького призначили суддею Конституційного Суду у травні 2013 року за квотою президента. Зараз йому 57 років. Він уродженець Черкаської області. У 1993–2010 роках був суддею Куйбишевського райсуду Донецька, потім, до обрання у КСУ, працював в апеляційних господарських судах Донецької, Львівської та Дніпропетровської областей. Конституційний Суд України він очолив у вересні 2019 року.
24 грудня 2020 року стало відомо, що Тупицького 28 грудня викликають в Офіс генерального прокурора для вручення підозри.
За інформацією джерел програми "Схеми" (виходить на "Радіо Свобода") у правоохоронних органах, голові КСУ планують вручити підозру у кримінальному провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого підозрюють, серед іншого, у тому, що він через введення в оману заволодів активами Зуївського енергомеханічного заводу. Як повідомили "Схеми", кримінальне провадження стосується попереднього місця роботи Тупицького в одному з районних судів у Донецьку. Журналісти 21 грудня опублікували записи розмов Тупицького, які, за їхніми даними, свідчать про те, що у 2006–2010 роках суддя брав тіньову участь у приватизації заводу в Донецькій області бізнесменом Владиславом Дрегером і, ймовірно, одержав свою частку на підприємстві через довірену особу.
"Після цього, уже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили з подіями того часу", – зазначили журналісти.
28 грудня в Офісі генпрокурора розповіли, що голова КСУ у відомство не з'явився, через що повідомлення про підозру надіслали йому поштою. Судді інкримінують скоєння злочинів, передбачених ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) та ст. 386 (перешкоджання явці свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, примушування їх до відмови від давання свідчень чи висновку) Кримінального кодексу.
Окрім того, Офіс генпрокурора спрямував президенту України Володимирові Зеленському клопотання про про усунення Тупицького з посади судді на два місяці. У відповідь у КСУ заявили, що Тупицький не з'явився в ОГП із поважної причини, і зазначили, що ні Конституція, ні закон України "Про Конституційний Суд" "не оперують таким поняттям, як усунення судді КС від займаної посади".
Після конституційної кризи, яка розгорілася в Україні у жовтні через рішення КСУ скасувати частину положень антикорупційних законів, Зеленський заявив, що Тупицький "не може бути головою КС". На думку президента, перезавантаження суду необхідно розпочати з його голови.
