Закон про олігархів доведеться переголосовувати через суперечливі правки

Політика

Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію в другому читанні, депутати Верховної Ради врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Про це він повідомив у Telegram.

Железняк опублікував відповідне рішення профільного комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, ухвалене 24 вересня.

"Унаслідок одночасного врахування поправок №396, №398 і №406 було ухвалено рішення про викладення ст. 5 у трьох різних редакціях", – ідеться в документі.

Отже, у законопроєкті з'явилися суперечливі норми: одна вказує, що рішення про визнання людини олігархом ухвалює РНБО, інша – що Нацагентство з питань запобігання корупції (поправка спікера Ради Дмитра Разумкова).

Железняк заявив, що тепер закон про деолігархізацію будуть переголосовувати, щоб виправити юридичну колізію перед підписанням президентом.

"Ось треба було так поспішати і гнати по беззаконню вчора, щоб сьогодні вже починати його гарячково виправляти", – додав він.

Контекст

Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування відбувалося за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
Раніше партія "Слуга народу" анонсувала не менше ніж сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.
Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення спікера парламенту Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.