Запевнення в "позаблоковості" України ще більше розпалюють апетити Путіна

Політика

"Позаблоковість" України не "зменшить апетиту" президента РФ Володимира Путіна. Таку думку у статті для американського видання Foreign Affairs, висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Переклад матеріалу українською опублікував пресцентр МЗС України 10 грудня.

На його думку, найкращий спосіб відповідати на ультиматуми Путіна щодо членства України в НАТО – ігнорувати їх.

"Насправді ж нерозумно думати, що надання такої гарантії зробило б Путіна хоч трохи менш агресивним. Історія доводить, що запевнення в "позаблоковості" України чи будь-якої іншої країни регіону жодним чином не втамовують апетити Путіна – навпаки, вони їх ще більше розпалюють. Найкращий спосіб відповіді на подібні ультиматуми – узагалі їх ігнорувати", – зазначив Кулеба.

Глава МЗС нагадав, що 2010 року Україна закріпила за собою статус "позаблоковості".

"Якщо "позаблоковість" не зупинила Путіна від нападу на Україну у 2014 році, то складно уявити, як вона могла б зупинити його зараз", – резюмував Кулеба.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
За словами Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
7 грудня президенти РФ і США Путін і Джо Байден провели понад двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку.
У Білому домі заявили, що Байден під час онлайн-переговорів із Путіним висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну, закликавши до деескалації ситуації.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо можливого вступу України до НАТО.
10 грудня МЗС РФ опублікувало заяву, у якій висунуло вимогу НАТО офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ в Альянс, пригрозивши "масштабним конфліктом у Європі".