Заступник глави МЗС Божок подав у відставку

Божок був головою Служби зовнішньої розвідки з 2017-го до 2019 року. Йому інкримінували незаконне найняття Сергія Семочка на посаду першого заступника голови СЗР. Призначення Семочка лягло в основу підозри п'ятому президентові країни Петрові Порошенку. 11 червня 2020 року Державне бюро розслідувань склало підозру й Божку.

Як з'ясувала "Українська правда", після призначення Семочка тодішній голова розвідки Божок видав наказ, яким рішення президента оголосили особовому складу, а Семочко розпочав виконання обов'язків. У пресслужбі ДБР виданню підтвердили, що саме цей наказ Божка вважають незаконним, а Порошенка підозрюють у тому, що він схилив Божка до цього документа.

Восени 2018 року вийшло в ефір розслідування телепроєкту Bihus.info, у якому йшлося про те, що восьмеро членів родини Семочка мають російські паспорти, а сам він у роки керівництва економічною контррозвідкою Служби безпеки виявляв інтерес до тіньових доходів фармацевтичних компаній. Після цього Національне антикорупційне бюро України зареєструвало провадження за підозрою Семочка в незаконному збагаченні, а СБУ – за підозрою їх у держзраді.

Як стверджувало джерело видання "ГОРДОН", підставою для відкриття провадження проти Божка став лист тодішнього голови СЗР Валерія Євдокимова до Держбюро розслідувань. Євдокимов нібито посилався на внутрішні розпорядчі акти свого попередника про допуск Семочка до держтаємниці та нарахування йому приблизно 1,5 млн грн заробітної плати. Водночас у листі уточнюють, що орієнтовно 1 млн грн із цієї суми залишилися на депозитному рахунку СЗР, а доступ Семочку до держтаємниці надали після відставки Божка, розповів співрозмовник.

Божка призначили заступником міністра закордонних справ України в березні 2019 року. У червні 2020 року його усунули з посади на час розслідування. 16 квітня 2021 року Божок повідомив, що суд його "повністю реабілітував". 19 квітня він написав заяву про повернення на роботу на ім'я глави МЗС Дмитра Кулеби.