+5 Київ
Президент України Володимир Зеленський планує найближчим часом підписати указ про трирічну стратегію розвитку правосуддя і конституційного судочинства. Про це повідомив Офіс президента України за підсумками спільного брифінгу Зеленського з головою Європейської ради Шарлем Мішелем на КПВВ "Щастя" в Луганській області 2 березня.
"Учора на форумі ["Україна 30. Розвиток правосуддя"] була презентована трирічна стратегія розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства. Для втілення її в життя я налаштований найближчим часом підписати відповідний указ", – заявив Зеленський.
Європейські партнери, за словами глави держави, підтримують Україну не тільки у припиненні війни на сході України, а й у проведенні судової реформи. Глава держави подякував Європейському союзу та особисто Мішелю за допомогу в розбудові незалежної судової системи в Україні.
Мішель зі свого боку підтвердив підтримку Європейським союзом суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та проведення реформ. В ОП зауважили, що глава Євроради вперше приїхав до України.
"Багато треба зробити в судовій реформі, боротьбі з корупцією. Українські громадяни заслуговують на судову систему, що поважатиме правосуддя, застосовуватиме його і демонструватиме, що немає безкарності для злочинів", – підкреслив він.
Судова реформа сприятиме поліпшенню бізнес-клімату в Україні, упевнений Мішель.
Після початку конституційної кризи в Україні Зеленський називав суди "хворим місцем" країни. Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і МВФ. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.
Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними було скасовано процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які було введено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада передала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.
