0 Київ
Представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав судову реформу головною для української влади. Про це він заявив 11 лютого на пресконференції за підсумками засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі, передає кореспондент "ГОРДОН".
Відповідаючи на запитання про три найважливіші реформи, на які він очікує від України, Боррель сказав: "Якби мені треба було вибрати одну найважливішу – не три, одну – я б назвав реформу судочинства. Це матір усіх реформ, найголовніша реформа. Це ядро демократичної країни. Розділення влади і судова реформа – два незалежні напрями, без яких дуже складно боротися з корупцією".
За його словами, не можна прикидатися, що у країні є верховенство права і дотримуються прав людини, без незалежних суддів і незалежної судової системи – це "фундаментальний елемент демократії, яка добре функціонує".
"І це не умова, яку ми, ЄС, кладемо на стіл. Це те, чого бажає і про що просить український народ. Навіть якби ЄС і не існував, це має бути важливою метою для української спільноти – побудувати незалежну й ефективну судову систему. Я знаю, як це важко, але це потрібно", – додав Боррель.
Зі свого боку, комісар ЄС із питань європейської політики сусідства та розширення Олівер Варгеї, відповідаючи на це запитання, заявив, що найважливішими напрямами реформ для України є встановлення верховенства права та судова реформа, боротьба з корупцією та економічні реформи.
"Ми бачимо, що уряд України зробив уже низку дуже важливих кроків у всіх напрямах, але залишається ще багато роботи, яку треба виконати. Ми це дуже вітаємо, але нам треба бачити подальший прогрес. Це, зокрема, необхідність судової реформи. Ми готові й далі допомагати Україні в цьому напрямі", – сказав він.
Також серед важливих для України напрямів Варгеї назвав реформу держслужби і повагу до прав національних меншин, діалог із ними.
2014 року в Україні було розпочато судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подавання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур за ними. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада передала законопроєкт Зеленського на доопрацювання.
