0 Київ
Я оптиміст по своїй натурі. Я адепт секти "чорного лебедя". Я думаю, що путінська Росія сьогодні вступила в ту фазу, у якій вона вже була в 1917-му й у 1991 році. Розламані навпіл нафтові танкери, потонулі кораблі, збитий літак, позорна втеча із Сирії, судомні спроби вчепитися в Кавказі, жопа в економіці. Це не окремі факти й навіть не тенденція. Це – "путь"!
Усе, що бравурно каже сьогоднішня офіційна Росія, – голі понти. Це заяви під бутилку водки. З горла й без закусі. Булгаківська Аннушка вже розлила олію на трамвайні колії. Десь під землею заворушився Микола Гоголь.
Майбутнє цієї країни – "Кись".
Навіть "Орєшнік" – це гітлерівські ФАУ-2 – суперзброя, якою він намагався повернути історію проти течії. І Распутіна вже вбили (Пригожина). Історичні аналогії аж двері вивалюють.
Дивно, що так званий цивілізований світ цього не бачить і продовжує цілувати у зморщену старечу сраку напівмертву кагебістську мумію, подовжуючи їй життя…
У цій частині cвіту щоденні звіти інституту ISW не мають жодної сили. Тут мають силу Федір Достоєвський і Тарас Шевченко.
Джерело: Chepynoga Vitalii / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
