+3 Київ
Президент України Володимир Зеленський на зустрічі із президенткою Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо пообіцяв за три роки завершити судову реформу. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.
"Судова реформа – серед найскладніших викликів, однак упродовж трьох років ми повністю її завершимо і створимо прозору, ефективну судову систему в Україні", – сказав Зеленський.
Глава держави заявив, що в Україні вже відновлено архітектуру антикорупційних органів, а Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя.
Також президент підкреслив, що триває реформа правоохоронних органів, і сьогодні він підписав закон про створення Бюро економічної безпеки. Новостворене бюро забере функції нагляду за економічними злочинами у правоохоронної системи, що, на думку Зеленського, сприятиме розвитку бізнесу і поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
Глава держави і президентка ЄБРР обговорили розвиток інфраструктури в Україні. Зеленський розповів про важливі закони, які допоможуть залучити інвестора до реалізації інфраструктурних проєктів. Зокрема, це закони про концесію і про велику приватизацію.
Крім того, Україна планує розвивати державно-приватне партнерство в дорожній галузі. ЄБРР і далі інвестує в реконструкцію і будівництво українських доріг. Банк надав кредит "Укравтодору" на розвиток дорожньої інфраструктури.
На зустрічі обговорили продовження реформи фінансового і банківського секторів України. Зеленський зазначив, що Україна зацікавлена у створенні ринкових умов у всіх секторах економіки, залученні інвесторів до проведення прозорої приватизації.
"Україну та ЄБРР пов’язують добрі відносини та багато важливих проєктів, у які Україна вкладає душу, а ЄБРР – віру та гроші. Ми вважаємо вас одним зі стратегічних фінансових партнерів. Для нас дуже важливі ці відносини", – сказав Зеленський.
У зустрічі також узяли участь міністр фінансів Сергій Марченко, заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко, радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов, голова Державного агентства автомобільних доріг України Олександр Кубраков.
Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади останнім часом заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.
Судову реформу в Україні почали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Раду у складі 21 члена наділено повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, введені в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції не вистачило, щоб завершити судову реформу, і найменше вона торкнулася судів першої інстанції.
16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб через проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський, підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, в якому розкритикувала закон.
22 червня 2020 року Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада передала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він вніс до парламенту ще три проєкти законів, які стосуються функціонування судової системи.
